Архикатедральний собор Святого Юра у Львові — вважається головною святинею українських греко-католиків. Собор розташований на Святоюріївській горі, на висоті над рівнем моря — 321 метр.
Адреса: Львів, площа святого Юра № 5.
Телефон Собору: 261-13-86;
канцелярія Собору: 243-76-23
Архітектор: Бернард Меретин
Скульптор Іван Георгій Пінзель
Замовник Атанасій Шептицький
Початок будівництва 1744
Собор Святого Юра побудований в стилі пишного бароко, за проектом Б. Меретина, прикрашений монументальною скульптурою видатного скульптора Іоанна Пінзеля. Фасад увінчує фігура святого Юрія Змієборця — покровителя не тільки собору, але й міста Львова. Храм височіє на кам’яній терасі, до нього ведуть двоє маршових сход і балюстрада прикрашена фігурками путті. Під сходами є печера, в ній — св. Онуфрій, що символізує відлюдників, що колись жили тут.
Історія Собору Св. Юра Львів
Багатовікову архітектурну історію Святоюрського монастиря умовно можна поділити на два великі періоди відповідно до історії його головної споруди. Перший період, що тривав майже півтисячоліття — від початків чернечої оселі приблизно до середини XVIII ст., — завершився руйнацією старого храму.
Другий період розпочався з будівництва нового собору, яке згодом стало новою точкою відліку в цілеспрямованому формуванні майбутнього ансамблю. Завершився він у XIX ст., коли з’явилася остання з існуючих нині будівель.
Інтер’єр собору Святого Юра
Розписував собор С. Фабянський (1876), Ю. Радивилівський виконав велику композицію «Архиєрей» і «Появу апостолам», М. Смуглевич — завівтарну композицію «Проповідь Христа» і «Христос-Пантократор» у бані, Л. Долинський — намісні ікони, овальні ікони пророків і 16 сцен празничків.
Скульптурні обрамування двох вхідних воріт і оздоблення входів та численні ліхтарі належать М. Філевичу. М. Осінчук 1942 виконав загальну консервацію і розмалювання стін та відчищення образів.
При будові комплексу працювали різні мистці в різних стилях: бароко, рококо, класицизм, проте вони зуміли досягти органічної синтези барокової архітектури і скульптури, деталів химерної рококової орнаментики карнизів, балюстрад, аттік, капітелів, скульптур, ваз, сходів, портиків, підпорядковуючи всі складові елементи цілості на подобу образотворчої культури тогочасної Європи.
