Заснував костьол в XVII столітті на місці лютеранської церкви Ю. Другет. Його спадкоємець М. Берчені продовжив будівництво храму. У XVIII столітті його перебудували в стилі необароко, а дзвіницю обладнали годинником, який продовжує працювати і сьогодні. Особливу увагу варто звернути на необарочний незвичайний вівтар, який в 1895 році виготовив Л. Краккер.
Адреса: 88000, Ужгород, вул. Волошина, 9
Телефон: (0312) 61-2396
Історія РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ ІМ. СВ. ЮРІЯ Ужгород
Перша й найдавніша архітектурна пам’ятка вулиці Волошина, яка вже здалеку впадає у вічі, — римо-католицький костел св. Юрія. У 1610 р. тодішній володар міста Юрій Другет (1583-1620) під впливом знаменитого католицького вченого й проповідника Петера Пазманя (1570-1637) повернувся в лоно католицької церкви.
Сучасну церкву збудували у 1762-1766 рр. у стилі пізнього бароко із використанням матеріалів замкової церкви. У 1830 і 1881 рр. її частково перебудували, розширили, а в 1910 р. обновили. Останнє перетворення пам’ятки відбулося в 2000-2001 рр., коли, окрім оновлення зовнішнього вигляду церкви, на її подвір’ї був заново встановлений пам’ятник св.Марії, що стояв там до Другої світової війни.
Уже в 1820 р. на церкві встановили міський годинник, за яким наглядав годинникар Дьєрдь Ласота. Пізніше, під час пожежі, годинник згорів.
У 1857 р. тодішній римо-католицький плебан Іштван Варга на кошти вірників встановив на вежі костелу новий годинник. Його потрібно було підтягувати раз на добу. Влітку 1904 р. годинник зупинився. Тоді вже міська управа на власні кошти замовила на фірмі Йожефа і Давида Фрідів новий годинник, який ще того ж року був встановлений і працює донині.
Зсередини костел має типовий пізньобароковий характер. Його обладнання, інтер’єр зберегли первісний вигляд. Найціннішою частиною інтер’єру є головний вівтар з картиною роботи відомого в Угорщині майстра пензля епохи бароко Лукача Йожефа Краккера (1717-1779).
Серед церковних речей особливої уваги заслуговують дві монстранції XV ст., які у 1710 р. вивіз з собою в Польщу, а потім в Туреччину володар міста граф Міклош Берчені. Але потім все ж повернув їх католицькій общині.
