Українська Греко-Католицька церква Святої великомучениці Параскевії.
Адреса храму: м.Івано-Франківськ, вул. о.Івана Блавацького, 2г.
Церква Параскевії — храм з великою історією, який спочатку був деревяний, і через це декілька разів перебудовувався. За радянських часів церква не працювала, а перші богослужіння почали проводити з 1990 року. Нині в церкві зберігаються ковчег зі святими мощами св. влмч. Параскевії
Історія Церкви Параскевії Івано-Франківськ
Першу письмову згадку про Опришівці виявив у львівському архіві сучасний історик Петро Сіреджук. Вона датується 1420 р., друга письмова згадка відноситься до 1424 р. Згідно з радянських архівних даних церква у Опришівцях була побудована у 1600 р. На жаль, нам не вдалось віднайти жодних письмових документів з цього часу.
Нам відомо тільки те, що у 1701 році у листі Йосифа Шумлянського, єпископа Львівського, Галицького і Кам’янець-Подільського до Папи Римського Климента ХІ згадується парафія Святої Параскеви у Опришівцях та церква Благовіщення Богородиці у селі Чукалівці.
Церковна документація в Опришівцях велася з 1785 р., була вона представлена метричними книгами: народження, вінчань, смерті. Священик писав метричні книги на латинській мові, напевно це є свідченням того, що священнослужителі були високо освіченими і за своїми знаннями не поступались будь-якому випускнику престижного університету.
У 1854 р., отець Йоан Порумбальський завершив будівництво нової дерев’яної церкви у Опришівцях. На жаль не маємо жодної інформації проте, що сталось з попередньою церквою і чи на тому самому місці зводили нову святиню. Її прикрашав мистецько розписаний іконостас, роботи відомих на той час галицьких майстрів.
Літо 1905 року видалось складним для життя парафії. Бо 7 серпня, о 17 годині під час невеликого дощу і малих громів у церкву вдарила блискавка, з північного боку. Через півгодини церква стояла в полум’ї і згоріла дощенту. Церковні речі та внутрішнє спорядження вдалося врятувати з малими втратами. Згорів іконостас, вівтар святого Івана Хрестителя, три люстри і головна каса з готівкою близько 30 злотих ринських і книжками ощадної каси. Церква була застрахована на 10 000 злотих ринських у страховому товаристві „Дністер”, включаючи прилеглі будинки і дзвіницю. Виплачене страхування складало близько 5000 злотих ринських. Богослужіння відбувались у капличці святого Онуфрія та приміщенні старої школи, де було виділено кімнату під капличку. Одночасно почався збір коштів на будівництво нової мурованої церкви. Нам відомо, що на старій чукалівській дорозі, яка проходила через сучасний аеродром, стояли ченці з скарбонками та збирали кошти на будову нової церкви.
14 червня 1907 р., відбулося закладення наріжного каменя майбутньої церкви. Будівництво тривало досить злагоджено, уже 5 жовтня мулярі вимурували стіни. Каркас на дах завершили 12 жовтня. Бригада бляхарів 25 жовтня 1907 р., накрила дах на церкві бляхою. З урочистостями 17 серпня 1908 р., було посвячено і поставлено хрест на церкві. Відкриття храму відбулось на храмове свято святої Параскевії П’ятниці у першу неділю листопада 1908 р.
За радянських часів, коли була закрита церква, то можна сказати, що вона була і складом школи, і складом солі. Ненадовго у ній розмістилася художня майстерня, однак художники швидко покинули її, бо приміщення не опалювалось. Навіть пропонували зробити з церкви планетарій, а під куполом розмістити маятник Фуко. У 1988 р., було підпалено церковну дзвіницю, яка згоріла дощенту.
На свято Різдва Господа Ісуса Христа в 1990 р., вперше у храмі урочисто лунали різдвяні колядки, якими прославляли новонародженого Ісуса.
По завершенню всіх на той час реставраційних робіт церква знову почала працювати 11 листопада 1990 р. Чин освячення храму після його реставрації звершив блаженної пам’яті Владика-ординарій Софрон (Дмитерко) Чину Святого Василія Великого.
