З греко-католицькою церквою, пов’язане життя і діяльність цілої плеяди видатних церковних, культурних і громадсько-політичних діячів краю.
Адреса: 88000, Ужгород, вул. Цегольнянська, 2
Телефон: (0312) 61-5848
Історія греко-католицької церкви на Цегольні
Точний час побудови першої цегольнянської церкви невідомий. Відомо лише те, що під час канонічної візитації мукачівського єпископа Михайла Мануїла Ольшавського в Ужгороді в сер.XVIII ст. згадується кам’яна з трьома вежами греко-католицька церква.
Стосовно ж цегольнянської церкви Преображення Ісуса Христа достеменно відомо, що її будівництво розпочалося у 1787 р., а патроном виступила казна. Церкву споруджували на землі родини Долинаїв. Проект розробив архітектор Йосиф Фрідман. За будівництвом наглядав тодішній парох церкви Іван Шустай. Як свідчить напис на самій церкві, будівництво було завершене у 1802 р.
Наприкінці ХІХ ст. церкву обновили й добудували секрестію, а у 1906 р. вона набрала сучасного вигляду. Після заборони греко-католицької церкви (1949) цегольнянську церкву передали в користування ужгородському державному університету, який розмістив тут електронно-обчислювальний центр.
Після 1989 р., коли відбулася легалізація греко-католицької церкви, Цегольня опинилася в центрі протистояння між православною і греко-католицькою общинами Ужгорода, оскільки органи влади передали її православним Під церковою знаходиться крипта, збудована на кошти старих українських ужгородських родин – Черських і Ляховичів.
Колись церкву оточував цвинтар, де ховали найбільш заможних вірників. У 1838 р. папа Григорій XVI надав їй право держати при церкві відпуст (у 1888 р. папа Лев XIII продовжив його до чотирьох днів), котрий припадав на 14-19 серпня, на Преображення.
Серед парохів цегольнянської церкви – низка видатних постатей закарпатської історії: 1706-1707 рр. – Іван Йосипович Годерманський – мукачвіський єпископ; 1798-1803 рр. – Григорій Таркович – перший єпископ Пряшівської єпархії, цензор кириличних книг, що видавалися в Королівській друкарні в Будині (нині Будапешт); Віктор Гебей (1864-1931) – єпископ Мукачівської єпархії; 1906-1914 рр. – Василь Гаджега (1864-1938), відомий історик, філософ, педагог, член президії товариства «Просвіта».
